Візьміть додому кошенятко!

"Візьміть додому кошенятко!" - саме під такою назвою з'явилася публікація за моїм авторством в Інформатор БІГ

Оригінал тут: https://big.informator.ua/uk/2023/07/18/orenda-kvartyr-u-big-regioni-gajd-po-czinah-ta-umovah/

Безпритульність безжальна – хто б не опинився на вулиці, люди чи тварини. Але тваринам ще важче, бо вони або живуть у постійному страху і голоді і швидко гинуть, або озлоблюються і стають агресивними, але тоді їхнє життя ще коротше. І все ж декому з «братів наших менших», які опинились на вулиці, щастить. Їх або беруть добрі люди в родини, або зоозахисники дають їм тимчасовий притулок і шукають нових господарів.

Одну і щемних історій спеціально для Інформатора БІГ розповіла наша постійна авторка Лариса Пильгун. Вона – не лише незалежний фахівець з оцінювання нефінансових результатів і впливу політик, програм і проектів, тренер, коуч, а й зоозахисник, людина, яка любить і рятує котиків.

Діти виявились милосерднішими

…Днями я підійшла до вікна з філіжанкою кави, аби трохи відпочити від роботи. І побачила, як діти бавляться маленькими котиками. Кава і робота були відкладені на потім. Я пішла до дітей запитати, звідки у них живі іграшки. Виявилося, що котиків діти знайшли на смітнику. Вони дуже хотіли взяти тваринок додому, але батьки не дозволили.

Діти облаштували коробку для котиків, принесли молочко, купили пакетик корму у найближчому магазині і навіть почали їх фотографувати, щоб «викласти у групи».

Зважаючи на вік дітей і стан тваринок, мені довелося забирати кошенят до себе, до своїх двох, яких я також колись забрала з вулиці. Наступного дня нам привезли ще одного, якого хлопці врятували на «нулі». А через день у дворі з’явилося ще один котик. Виявилося, що, як і попередніх трьох, його викинули на смітник. Зараз у мене в квартирі вже 7 котів з вулиці.

Усього я забрала з вулиці біля 2-х десятків котів і 3-х собак, яких люди викинули, як непотріб. Усі вони були стерилізовані і прилаштовані, хтось із них лишився зі мною.

У нашому житловому комплексі є й інші люди, які опікуються вуличними тваринами, аби і тварини не страждали, і конфліктів між мешканцями не було. Однак є й немало людей, які тварин, м’яко кажучи, не люблять. А ще –постійно знаходяться ті, які позбуваються тварин, лишаючи їх в людних місцях (навіть біля церкви), або там, де люди бувають рідко (в полі, в лісі). Проте ані моїх можливостей, ані можливостей інших зооволонтерів не вистачає врятувати і прилаштувати усіх.

Глянути в очі зневіреній тваринці

Трішки статистики. 80 % вуличних тварин колись були домашніми, проте не завжди улюбленцями. Хтось просто награвся, хтось не впорався з відповідальністю, а хтось з господарів помер, і ніхто не захотів забрати тваринку до себе. Найбільше викидають малюків домашніх тварин, оскільки не мають часу і бажання їх прилаштовувати.

Звичайно ж, майже усі ці тварини не стерилізовані, і тому кількість собак і котів на вулиці зростає в геометричній прогресії. 1 собака та усе її потомство за 7 років може народити 84 000 цуценят.

Наразі не можливо порахувати тварин, які втратили господарів через війну. Ніяких притулків і волонтерів не вистачить, аби дати їм раду. А проблеми, пов’язані із вуличними тваринами, лише загострюються. Люди не хочуть аби вуличні тварини були там, де гуляють їх діти, люди бояться агресії голодних тварин. У той же час моторошно дивитися голодним зневіреним тваринам в очі. Про свої емоції від побаченого у Донецькій і Луганській області ще до повномасштабної війни я воліла забути. Проте після активних бойових дій на Київщині ті самі очі я бачу тут.

Стерилізація тварин – це нормально

Чи можна зменшити кількість вуличних тварин в Україні? Так, можна, якщо стерилізувати, насамперед, домашніх тварин вже в перші місяці його життя, не чекаючи, поки кішка чи собака «народить для здоров’я», незалежно від їх віку і умов проживання.

Стерилізація котів і собак – це нормально. Не нормально – тваринам, які мали домівки, опинятися на вулиці, де вони себе не можуть прогодувати. Не нормально викидати тварин на голодну і холодну смерть. Не нормально тварин топити чи закопувати живими. Не нормально, коли тварина все життя перебуває в маленькій клітці притулку. Не нормально, коли під школою лежить мертвий пес, а на нього не зважають ані діти, ані вчителі. Не нормально, коли нестерилізована тварина, яка не може задовольнити природні потреби, починає хворіти на новоутворення у молочних залозах, запалення порогів матки і самої матки, ендометрит та піометру, ідеопатичний цистит та панкератит, проблеми з простатою та навіть абсцесс, аденоми гепатоїдних залоз тощо.

Стерилізовані тварини живуть у середньому на 3-5 років довше та значно рідше мають гінекологічні та онкологічні захворювання. Після стерилізації коти перестають мітити територію , кішки – кричати, собаки стають спокійними та неагресивними до інших тварин. Стерилізовані домашні улюбленці не намагаються втекти з дому.

Сьогодні стерилізація є безпечною процедурою. Процедура проходить під дією наркозу, а тварина приходить в норму за декілька годин. Вартість стерилізації тварин наразі досить доступна – від 350 гривень. Вартість зазвичай формується з вартості препаратів, шовного матеріалу і самої процедури. Знаходження в стаціонарі оплачується окремо.

В соціальних мережах постійно з’являються оголошення про те, що в місті чи селі в певні дати ветеринари готові стерилізувати домашніх тварин.

З початку повномасштабної війни з’явилося багато можливостей безкоштовної стерилізації тварин, зокрема безпритульних, Так, лише БФ “Happy Paw” організував стерилізацію 13 229 безпритульних тварин у понад 40 населених пунктах держави. З них 7609 безхатніх котів і собак стерилізували за фінансової підтримки канадських партнерів “Ветеринари без кордонів”.

Врятовані тварини уміють бути вдячними.

Усі ті, які лишилися жити зі мною, вважають своїм обов’язком мене оберігати і рятувати. Я маю дві вищі освіти, навчалася в аспірантурі, але найкращими своїми вчителями вважаю свою собаку та котів.

4 котиків із 7-ми, які зараз проживають у мене, я готова віддати у добрі руки за умови, якщо нові господарі готові їх стерилізувати, коли настане час. Малюки – чудові, усі різнокольорові. Одне навіть вміє спілкуватися, і на все має своє «М’яв». Будь-кому котиків не віддам, але Ви можете спробувати мене переконати, що будете найкращими господарями. Детальніше “познайомитися” з котиками і зв’язатися зі мною ви зможете на моїй Facebook-сторінці.

А як у них?

Щойно повернулася з відрядження, під час якого відвідала 6 європейських країн протягом 2-х місяців. Ставлення до тварин в цих країнах значно краще, аніж в Україні.

Я в жодній країні не бачила вуличних тварин, проте бачила, як тварини будь-яких розмірів вільно заходили зі своїми господарями до будь-яких магазинів чи адміністративних будівель, транспорту тощо.

А тільки-но перетнула кордон України, мене першими зустріли вуличні пси…